Організаційні пропозиції

rx online

В Університеті є процеси, які, на сьогодні, не завжди орієнтується на кінцевий результат або ж не побудовані системно.

Перший такий процес – це кандидатськи дисерертації, а точніше, їх впровадження. Це велике питання і під закінчення терміну написання дисертації дисертант дуже часто починає швидко шукати, кому ж саме його дослідження цікаве.

Тому важливо ще на першому році досліджень сформувати перелік хоча б із 2-3 організацій, яким розробки за тематикою дисертації будуть цікаві та витратити необхідний час, щоб отримати від зацікавлених відповідні вимоги. Якщо ці вимоги будуть виконані – дисертація не тільки буде впроваджена, але й зможе стати джерелом гідного доходу для дослідника.

Другий процес – це профорієнтація, а точніше – маркетинг набору на бакалаврат та магістратуру. Кафдери та факультети роблять це не системно, часто покладаючись лише на стандартні заходи накшталт Дня відкритих дверей. Але є багато інструментів, які дозволяють значно підвищити рівень вступу потенційних абітурієнтів на відповідні спеціальності.

  1. Презентації в школах – для реалізації даного напрямку працюють презентаційні команди в рамках Наукового товариства.
  2. Профорієнтаційні школи – на канікулах (запрошення на школу більш цікаве ніж просто на День відкритих дверей, при цьому вплив на абітурієнта значно більший).
  3. Формування “профільних шкіл” – шкіл, із якими відповідна кафедра працює цілеспрямовано, формалізація такої співпраці може бути реалізована в рамках проекту “Унівеситетська кафедра в школі”. В тому числі в рамках роботи із такими школами можлива підготовка школярів до МАН, олімпіад, турнірів на базі Університету
  4. Сучасні конференції – за актуальними напрямками, із залученням школярів, в тому числі – учасників конкурсу-захисту МАН.
  5. Підвищення якості соціальних підтверджень якості освіти – договір із работодавцями, наявність студентських лабораторій, організованість практик, участь в проектах академічної мобільності, ведення частини занять аглійською мовою, тощо.

Універсальна модель діяльності Наукового товариства

rx online

Науково підходити до розвитку Наукового товариства… Це логічно і вірно. Тому однією з задач є розробка загальної моделі діяльності та розвитку Наукового товариства.

В результаті досвіду роботи та з огляду на існуючі перспективи можему виділити наступну структуру:

  1. Журнал роботи підрозділів: для кожного підрозділу це список учасників та їх спеціалізація, постійно діючі процеси (гуртки, семінари, клуби, тощо), наукові розробки та проекти, статистичні показники.
  2. Схема представлення проектів: від простого опису і каталогу до представлення дні відкритикх дверей, фестивалях та виставках та на презентаціях для підприємців.
  3. Положення щодо виборів – опис процесу подання кандидатур, їх реєстрації та безпосередньо сама процедура виборів.
  4. Модель проведення конференцій – із визначенням цікавих тем, запрошенням авторитетних спікерів, видання як результат висновків учасників конференцій щодо розвитку відповідного напрямку науки, видення тез, залучення спонорів, забезпечення донесення результатів досліджень учасників та конференції в цілому до зацікавлених представників бізнесу, публічного управління, громадського сектору, тощо.
  5. Залучення інвестицій на наукові дослідження – співпраця із бізнесом, робота з університетськими, місцевими, національніми та міжнародними фондами (гранти).
  6. Використання сайтів та соціальних мереж для організації інформування учасників організації та представлення результатів роботи.
  7. Взаємодія зі школами – проведення профорієнтаційних зустрічей, підготовка до участі в конкурсі-захисті МАН, предметних олімпіадах та турнірах.

Головні напрямки діяльності Наукового товариства

rx online

В процесі із розвитку Наукового товариства було поставлено питання: “А навіщо необхідне Наукове товариство?” Адже в цілому наука на факультетах є, працюють факультетські студентські нукові товариства (СНТ), навіть на деяких факультетах працюють ради молодих вчених (РМВ).

Ключове питання, на яке треба знайти відповідь – це ті процеси, заходи, взаємодії, які цікаві декільком, а, можливо, і всім факультетам, при чому, як студентам, так і молодим вченим.

Основними напрямками, які можна назвати такими, що відповідають рівню Наукового товариства можна назвати:

  • Міждісциплінарна взаємодія (різні проекти, для реалізації яких потрібні учасники з різних галузей знань).
  • Взаємодія із підприємцями та органами публічного управління (розуміння їх потреб та адаптація задач до рівня, на якому можна їх вирішувати в Університеті, організація впроваджень результатів досліджень).
  • Взаємодія з іншими науковими організаціями (організація участі в заходах, що проводять інші наукові організації та запрошення їх представників до участі в заходах, що проводять підрозділи наукового товариства).
  • Представлення результатів досліджень (від внутрішніх заходів до участі в міських, обласних, національних фестивалях та виставках).
  • Профорієнтація абітурієентів (в тому числі із виїздом до шкіл, та залученням написання школярами науково-дослідних робіт на університетській науково-дослідній базі).
  • Обмін досвідом  та результатами (організація досліджень, внутрішньої роботи, організація конференцій, тощо).
  • Організація докуметообігу, методична підтримка, збір статистичних показників (робота, необхідна для того, щоб організація працювала)
  • Приміщення загального користування (для зустрічей, занять та проведення досліджень).

В результаті було сформовано певні команди, та визначені можливі напрями взаємодії:

  • Напрямок “Робототехніка” (проекти “Система контролю та управління доступом до шкіл”, “Дистанційний контроль вологості та температури повітря”)
  • Напрямок “Інформаційні системи” (проекти “Smart-University”, написання телеграм-боту для проекту “ЗОВ”, обліково-аналітична система “Показники соціально-економічного розвитку регіону”, “Автоматизований контроль громадської думки”).
  • Напрямок “Системи управління контентом” (проект “Типове технічне завдання для створення сайту підрозділу наукової організації”)

Як перспективні, та такі що в розробці:

  • Історичні дослідження для перших розділів місцевих та регіональних стратегічних документів (історичний факультет).
  • Наукова Школа лідерства (історичний та факультет психології)
  • Школа IT-інструментів для бізнесу (економічний + соціологічний)
  • Локалізація програмного забезпечення (іноземних мов)
  • Обробка Big Data (НДІ Астрономії, економічний, ФКН).
  • Університетська криптовалюта (ФКН, економічний).
  • Розвиток мотивації студентів та ефективності роботи команд (психологічний)
  • Оцінка якості продуктів харчування (хімічний).
  • Автономні міські зарядні присторої (фіз-енерго, економічний).
  • Присторої для реалізації концепції SMART-city в місті.
  • Підвищення ефективності управління (економічний).
  • Система дистанційної діагностики: оцінка родимки із використанням нейронних мереж (Медичний, економічний).

Для роботи наукового товариства в цілому та забезпечення роботи підрозділів розроблено:

  • Статут
  • Документи (звіти, плани, облік членів, результатів досліджень, проектів).
  • Моделі проведення (заходів, конференцій, виставок).
  • Алгоритм роботи інноваційного бізнес-інкубатору.